«Голос Запоріжжя» продовжує серію інтерв’ю з керівниками крупного запорізького бізнесу, тема якого – дворічна річниця перемоги прихильників євроінтеграції, і пов’язані з цим обіцянки і нездійснені очікування. Що пережили за останні 2 роки підприємства, що проводять зовнішньоекономічну діяльність, чи відкрилися для українських виробників європейські ринки, чи є передумови для «українського економічного дива», про яке говорили політики зі сцени Майдану? Ці та інші питання кореспондент «Голосу …» поставив генеральному директору ПАТ «Запоріжсталь» Ростиславу Шурмі.
– У країні триває глибока економічна криза. Як ваше підприємство справляється з цією важкою ситуацією?
Металургійна галузь сьогодні перебуває у важкій ситуації. Для української металургії 2016-й буде, мабуть, найскладнішим роком в історії вітчизняної металургії. В рамках світової металургії це повернення до 70-80-х років минулого століття. Мова йде не про звичайний сезонний цикл або коливання, мова йде про дуже серйозну структурну проблему, яка виникла в останнє десятиліття. У світі було побудовано понад мільярд тонн нових потужностей, а споживання – в силу того, що сповільнилася економіка Китаю, – зупинилося. Як підсумок – сьогодні в світі надлишкових потужностей під 800 мільйонів тонн. Промислові підприємства ключових галузей України в силу затяжної політичної і економічної кризи також різко знизили обсяги виробництва, багато зовсім зупинені. Такий же тиск відчуває і наш комбінат. Тому наш трудовий колектив повинен робити все для того, щоб ми залишилися на плаву, щоб ми далі працювали. Це можливо тільки за рахунок підвищення ефективності, зниження собівартості продукції і усунення витрат. Ми шукаємо, знаходимо і застосовуємо нові резерви економії. Ведеться системна постійна робота в цьому напрямку. Особлива увага приділяється операційної ефективності, прагнемо покращити кожен процес на конкретній виробничій ділянці по всьому технологічному ланцюжку.
Ще один важливий напрямок – це підвищення якості продукції. Продукція комбінату йде на світовий ринок, де жорстка конкуренція і високі вимоги до якості продукції – не абстракція, а об’єктивна реальність. Ми забезпечуємо споживачеві якісний продукт за прийнятною ціною – за рахунок цього утримуємо нашого замовника. Активно використовуємо логістичні переваги, які є у комбінату. Наприклад, частину поставок здійснюємо через Запорізький річковий порт, що дозволило значно скоротити терміни поставки. Це комплексна системна робота, головна мета якої зберегти виробництво, зберегти трудовий колектив, забезпечити майбутню роботу комбінату «Запоріжсталь».
– З 2016 року почала діяти Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Як керівник підприємства, що проводить зовнішньоекономічну діяльність, скажіть – вам стало простіше працювати?
Ринок металу – це глобальний ринок, на нього, в першу чергу, впливають загальносвітові тенденції, той же Китай зі своїми надмірними потужностями, і це дуже жорстка конкурентна боротьба. Основна причина зростання продажів продукції до Європи – це наша внутрішня робота над ефективністю, над якістю, над сервісом. Ключове питання в тому, що європейський клієнт – він дуже вимогливий клієнт. Тому що європейський ринок – це ринок покупця. І клієнти дуже чутливі до питань якості, до питань сервісу, до умов оплати, до моделей ціноутворення до обслуговування в принципі як до підходу.
– В останньому інтерв’ю мільярдер Юрій Косюк (ТМ “Наша Ряба”) висловив думку, що європейські партнери обманули Україну, свідомо обмежуючи квоти на українську продукцію для захисту власних виробників. Чи стикалися ви з цим?
Головна проблема, яка існує – це конкурентоспроможність української продукції на європейських ринках. На даний момент європейський ринок відкритий для української продукції, і зараз експорт продукції з України виріс в країни Євросоюзу. Практика показує, що успішно в Європу продають ті підприємства і компанії, які і раніше працювали на цьому ринку. Українським підприємствам треба буде пройти довгий шлях. В першу чергу – це відкрити для себе ці ринки, знайти партнерів, зрозуміти їхні вимоги і перебудувати внутрішню структуру підприємства, щоб відповідати цим вимогам. Багато українських підприємств вже виконали цю роботу, багато з них перебувають на початку цього шляху. Головне, що ця комплексна робота по підвищенню внутрішньої ефективності та підвищенню якості продукції необхідна для конкуренції в умовах глобальної економіки.
– Чи вплинуло на Ваше підприємство фактичне обмеження торгівлі на ринках СНД, в першу чергу на російських ринках?
У 2015 році наші продажі на ринок країн СНД скоротилися порядку на 10%. Наше завдання – побудувати максимально диверсифікований портфель і, безумовно, ми продаємо туди, куди з тією чи іншою ринковою кон’юнктурою вигідніше продавати.
– Які заходи зробили б особисто Ви, з вашим управлінським досвідом, для поліпшення ситуації в українській економіці, якби мали всі важелі для впливу на ситуацію в країні?
Перше – потрібен внутрішній ринок. Як може з’явитися внутрішній ринок металу в Україні? Тільки в одному випадку: якщо буде будівництво, якщо будуть реалізовуватися інфраструктурні проекти – дороги, аеропорти, залізниці, будівлі, мости. Друге, що нам потрібно – стабільність і дешеві кредити. Тому що наша галузь надзвичайно капіталомістка. Вона вимагає щорічних інвестицій в мільярди гривень. Тому нам потрібно, щоб були дешеві кредити, але це потрібно і кожному громадянину України. Для того, щоб можна було купувати житло під 3% річних, автомобіль під 1,5% річних, як це працює в кожній країні Європи. І третє, що нам потрібно – це прозорість і ринковість з точки зору державних монополій. Я переконаний, що ніхто не допоможе нам, крім нас самих. Ми повинні створити привабливий інвестиційний клімат, щоб європейський інвестор із задоволенням інвестував в українські підприємства і, найголовніше, відчував віддачу. Ми повинні створити атмосферу довіри, щоб європейські фахівці не боялися їхати в Україну. Ми повинні створити прозорі, зрозумілі і прогнозовані правила гри в економіці України.