ТАЛАНТ БУТИ МЕТАЛУРГОМ: Історія Віктора Тищенка, головного мартеновця комбінату, та його шлях до професії металурга.
Так сміливо можна сказати про головного мартеновця комбінату Віктора Тищенко.
Рівно три роки на чолі мартенівського цеху - Віктор Тищенко. Його не можливо застати в кабінеті: постійний контроль виробництва, ведення робочих зборів, важливі наради - здається, Тищенко з тих людей, які бувають у декількох місцях одночасно. «Кожну хвилину використовуй з розумом, а кожну можливість - по максимуму» - говорить наш герой. Колись це правило зіграло важливу роль в житті головного мартеновця «Запоріжсталі» і привело його в металургію. Але про все - по порядку. Надамо слово самому Віктору Тищенко.
- Вікторе Івановичу, розкажіть про себе.
- Я народився в 1970 році в Теміртау Карагандинської області, у Казахстані. У 19 років пішов в армію, а після служби переїхав в Україну. Закінчив Криворізький металургійний технікум і Національну металургійну академію України за спеціальністю металургія, виробництво сталі. На «Запоріжсталі» з 1997 року.
- Як ви визначилися з майбутньою професією?
- Стати металургом - серйозне рішення, і воно не приходить випадково. В якійсь мірі металургія й сама мене вибрала: я народився в Теміртау, потім вчився і працював в Кривому Розі та Запоріжжі. М можна сказати, у мене просто не було іншого вибору - металургія була зі мною завжди. Хоча ні батько, ні мама не працювали в цій галузі. Іноді думаєш: ким би міг стати, якби не металургія? І, чесно кажучи, досі не відповів собі на це питання. Всетаки мартеновець засів в мені дуже глибоко. Я жодного разу не пошкодував про свій вибір.
- Не шкодуєте, що присвятили своє життя металургії?
- Безумовно, ні. Запорожсталівець - це не просто слово, це горде звання. Бути частиною комбінату, працювати тут і знати, що твоя праця важлива, цінна для підприємства, яке стало другим рідним домом, - що може бути краще для професіонала? За 18 років роботи тут я пройшов всі кадрові ланки: підручний сталевара, сталевар, майстер блоку печей, старший змінний майстер пічного і розливного прольотів, заступник начальника цеху. «Запоріжсталь» - моя школа професіоналізму і сталевої, мартенівської витримки, моя стихія.
- Що ви можете сказати про свій колектив?
- Я своїм колективом пишаюся, бо знаю: кожен мартенівець - професіонал. По правді сказати, інші у нас просто не затримуються. Тому що сталевар - це не тимчасова робота або буферна зона, це покликання для справжніх чоловіків: міцних, загартованих і надійних. Тому з ними так і працюється - впевнено і чітко.
- Мартенівський цех ефективно працює, виконує і перевиконує план, піклується про підвищення якості та економії ресурсів. Як вдається так високо тримати виробничу планку?
- План в 50 і більше ковшів сталі на добу, надійна робота печей і двухваннкі, відсутність беззаказних плавок, економія паливних ресурсів - це наші щоденні завдання, можна сказати, основа нашої спільної ефективної роботи. Ми розуміємо, що працюємо в одній зв'язці, від сумлінної праці кожного на своєму місці залежить загальний результат. Тому дуже важливо, щоб справжній професіонал був відповідальним і дуже вимогливим до себе, своєї роботи. Це я ціную в своїх хлопцях. І це дозволяє нам перемагати в конкурсі енергоефективності, рейтингу керівників, конкурсах охорони праці. Кожна така перемога - колективна, одна на всіх.
- А як ви відпочиваєте після напруженої роботи?
- Моє хобі - дуже незвичайне і цікаве. Стрибки з парашутом - це справжній адреналін і відмінний спосіб скинути напругу, залишити його десь над куполом. І хоч парашутним спортом займаюся давно, щоразу в повітрі відчуваю те непередаване відчуття, коли ти просто париш над землею, як птах. До речі, любов до такого екстриму поділяють ще кілька хлопців з цеху. Можна сказати, і працюємо, і відпочиваємо разом.
- Яким ви бачите комбінат в майбутньому?
- Доля комбінату мені небайдужа, тому є мрія - побачити його в новому світлі: із завершенням важливих модернізаційних проектів, які сьогодні так активно реалізуються, з новими сучасними металургійними агрегатами. Думаю, вона виповниться: початок проектам покладено, а ми зі свого боку зробимо все, щоб комбінат досяг поставленої мети.
- Спасибі за інтерв'ю.