Запоріжжя із робочим візитом відвідала Перша віцепрем’єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко. Особливу увагу посадовиця приділила роботі підприємств промислового сектору, які продовжують працювати у прифронтовому регіоні. Юлія Свириденко відвідала металургійне, машинобудівне та підприємство харчової промисловості. Завершальною точкою візиту стала зустріч із представниками бізнесу Запорізького краю, де обговорювали поточні питання та очікування від державної політики у сфері економіки. Участь у заході взяв в.о. Генерального директора Запоріжсталі Групи Метінвест, Герой України Тарас Шевченко.
Юлія Свириденко відзначила, що понад 8% промислового виробництва України зконцентровано у Запорізькій області, і попри тимчасову окупацію 80% регіону та постійні ворожі атаки на місто, саме в Запоріжжі виробляється майже 20% продукції металургійної галузі та близько 7% продукції машинобудівної галузі країни.
В місті продовжують працювати та підтримувати національну економіку Запоріжсталь, Мотор Січ, Івченко-Прогрес, Запорізький автомобілебудівний завод, малі та середні бізнеси. Їх представники долучилися до відкритого діалогу з командою економічного блоку уряду. Бізнес озвучив виклики та запропонував власне бачення рішень, які дозволять підтримати українських виробників, а отже підтримати національну економіку.
Актуальні для експортоорієнтованого гірничо-металургійного комплексу питання та пропозиції їх вирішення озвучив в.о. Генерального директора Запоріжсталі Тарас Шевченко. Зокрема, очільник комбінату акцентував нагальність збереження для українських металургів безмитної торгівлі з ЄС. За словами Юлії Свириденко, на цьому тижні очікується, що Рада ЄС схвалить незастосування інструментів торговельного захисту проти української металургії ще на три роки.

Не менш істотним питанням є необхідність відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в Україні, оскільки національні виробники, на відміну від своїх європейських колег, не мають доступу до інвестицій та фондів модернізації.
«Запровадження в 2026 році СВАМ проти України зробить економічне відновлення та реалізацію планів з модернізації та декарбонізації виробництва в Україні неможливим. Оцінюючи вплив СВАМ на українську економіку, експерти очікують падіння ВВП на 4,8% або 8,7 млрд доларів тільки у 2026-му. З цієї ж причини українська економіка може втратити до 2,8 млрд доларів податкових надходжень та більше 73 тисяч робочих місць на підприємствах переробної промисловості», - наводить результати дослідження компанії CMD Ukraine в.о. Генерального директора Запоріжсталі.
Особливо болючим є питання масового експорту українського металобрухту за кордон, що спричиняє гострий дефіцит важливої для виробництва сталі сировини. За твердим переконанням Тараса Шевченка, металобрухт може і буде працювати на інтереси української економіки краще, залишаючись в Україні. Тонна металобрухту на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень, в той час як одна тонна сталі з металобрухту приносить в скарбницю 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.
Металобрухт – незамінна сировина для виробництва сирої сталі та металопродукції. Дефіцит брухту змушує металургів розливати чавун у чушки та реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат. У чотиримісячному горизонті тільки одна Запоріжсталь замість 300 тис. тонн металопродукції з високим ступенем переробки буде пропонувати ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.

«Для української економіки загальний від’ємний ефект складе приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки. Бюджет не отримає додаткових надходжень від сплати більш значних сум податкових та інших видів нарахувань, які можуть та повинні йти на укріплення обороноздатності держави, соціальну допомогу та підтримку ЗСУ», - підкреслив Тарас Шевченко.
СЕО запорізького меткомбінату також акцентував увагу на необхідності встановлення мораторія на підвищення тарифів залізничних перевезень. Від початку повномасштабного вторгнення частка логістичної складової у собівартості металопродукції зросла в чотири рази, адже підприємства ГМК переорієнтувалися на залізничні перевезення, а сама вартість послуги додала в ціні до 60%. За словами Тараса Шевченка, залізнична логістика для металургів критична: адже для виробництва однієї тонни металу потрібно привезти три тонни сировини, отже експорт однієї тонни металу – це перевезення чотирьох тонн залізницею.
«Навіть незначне підвищення залізничного тарифу призводить до суттєвого збільшення собівартості нашої продукції, яка стає неконкурентоспроможною на експортних ринках. А в такому разі – експорт втрачає свій економічний сенс», - наголосив очільник Запоріжсталі.
Юлія Свириденко запевнила учасників зустрічі у важливості діалогу та увазі до кожного з озвучених бізнесом запитів щодо яких команда економічного блоку уряду шукає рішення. Зокрема вирішення питання дефіциту металобрухту, впровадження нових фінансових інструментів для підтримки підприємств, які відновлюються після прильотів, вдосконалення програми компенсацій 15% тощо. Очільниця Міністерства економіки України подякувала запорізькому бізнесу за стійкість, інвестиції та розвиток попри усі виклики, зумовлені війною.