У майбутнє неможливо піти, не взявши з собою минуле, що стало історією. Проте варто розуміти різницю, коли минувшина – то важкий тягар, який заважає йти далі, а коли – це події, які мотивують до розвитку, виклики, які навчають та роблять сильнішими, люди, які надихають на нові відкриття.
За 90 років свого існування у Запоріжсталі було безліч таких історій – революційних, трагічних, рекордних, мотивуючих, складних та проривних. Деякі з них стерли цензори тогочасної хроніки. Інші вписані золотими літерами в книгу долі і не потребують перевірок на достовірність.
А є й ті спогади, що закарбовані навічно в нашій сталевій ДНК. Бо вони відгукуються в нас сучасних. 90-річна історія Запоріжсталі живе сьогодні в натруджених руках горнового, в щирій посмішці сталевара, в розмові двох кранівниць, що не поспішають додому, в нашому загартованому характері та сталевій волі, які тримають цей шалений світ. Придивіться – і ви побачите, що попри роки між нами, ми, запоріжсталівці, єдині. І єднають нас спільні цінності, які крізь роки не втратили своєї ваги і значення: відповідальність за спільний результат, взаємовиручка, чуйність, наступність поколінь, любов до найгарячішої професії і справи всього свого життя.
До ювілею комбінату, ми покажемо вам частинку історії Запоріжсталі, що знаходить відображення у нашому сьогоденні – переосмисленому крізь час.
Серце Запоріжсталі
Історія комбінату бере початок з доменного цеху і завдячує неймовірно сміливим та відданим людям, що працювали майже біля жерла вулкану – горновим. Сучасні горнові у порівнянні зі своїми попередниками виглядають ніби астронавти у своїх обладунках та біля модернових пристроїв.
Але ж очі двох різних поколінь сповнені однаковою любов’ю до вогняної справи та гордістю за професію. Запоріжсталівці не підведуть, вони продовжують тримати стрій – сьогодні, як і всі 90 років поспіль.
Що приємно споглядати, гортаючи сторінки історії, – так це розвиток виробництва, будівництво, масштабування. Взявши одразу високу планку заводу-рекордсмена, Запоріжсталь вирішив її не втрачати.
Вся історія комбінату насичена видатними досягненнями, що випередили свій час – як то виликовузлова збірка доменної печі. Ця технологія вперше у СРСР відтворена 1948-го року на доменній печі № 4 Запоріжсталі. 2017 року застосування великовузлового складання в поєднанні із створенням інтелектуальної тривимірної моделі домни № 3 стало феноменом промислового будівництва України. Проєкти такого рівня в Україні зазвичай втілювали за півтора-два роки, Запоріжсталь провів реконструкцію печі за рекордні вісім місяців.
А так виглядало будівництво першої домни у 30-х роках минулого сторіччя, проти все тієї ж ДП № 3 2016-го. От би їм тоді на майданчик суперсучасний кран MAMMOET у поміч. Нас він тоді дуже виручив: на масштабній реконструкції печі кран працював протягом 5 місяців, за цей період за його допомогою змонтовано близько 7000 тонн металоконструкцій.
Переосмислення час
Історію не можна переписувати, але її можна і необхідно переосмислити. Адже привид радянської спадщини не повинен впливати на наше сьогодення та формувати нашу ідентичність. За це ми боролися всі 32 роки нашої незалежності, та відстоюємо досі. Як на фронті – так і на промисловому майданчику робимо своє, українське.
У радянську добу дим, що здіймався над підприємством, був гарним знаком, бо працює завод – означає, що місто живе. Іноді такі спогади можна почути від наших шановних ветеранів. Переосмислення впливу на довкілля навчило нас цінувати інші показники роботи. З 2012 року в екологічну модернізацію Запоріжсталі інвестовано понад 16 млрд гривень.
Найбільші з реалізованих проєктів – екологічна реконструкція аглофабрики, модернізація доменних печей із встановленням сучасних аспіраційних систем ливарних дворів та бункерної естакади, введення в експлуатацію комплексу повернення промислово-зливових стоків тощо. На фото – наша сучасна аглофабрика. Впевнені, перші запоріжсталівці нами б пишались.
Окрема гордість комбінату, що ввійшла в історію перетворень, – лінія сірчано-кислотного травлення БТА-4, побудована у 2014 році, завдяки якій повністю припинено скидання промислових вод в р. Дніпро і парів сірчаної кислоти від цеху холодної прокатки. Повністю автоматизована та екологічна – наша гордість та мотивація до змін.
Герої свого часу
На світлині датованій 30 червня 1947 року – перший післявоєнний чавун Запоріжсталі. Потужний та гарячий, що виривається з печі, яку колись зупинила війна.
Історія повторювалася: березень 2022-го – і знову зупинка через наступ ворожих військ. Комбінат тоді завмер на 33 дні… У травні чавунне виробництво пробудилося знов та зарядило весь комбінат на працю. Ми зафіксували для історії той перший випуск чавуну після зупинки домни – бо він важливий та довгоочікуваний, як ніколи.
Відновлення роботи Запоріжсталі, під час повномаштабної війни, стало можливим завдяки сучасним воїнам, героям, що захистили наше місто, не пропустивши ворога. Боротьба триває досі. В рядах Сил Оборони України – понад 1050 наших колег, кожен десятий працівник Запоріжсталі залишив своє робоче місце аби захищати країну. Люди мирної праці, які взяли до рук зброю, щоб захистите своє.
На чорно-білій світлині — герої-металурги, що звільняли Україну від фашистів понад 70 років тому, та поряд – наш сучасник, запоріжсталівець на позивний «Гекон», що змінив спецодяг на піксель та продовжує шлях воїна сьогодні. Важкий та тернистий шлях до Перемоги.
Надійну підтримку українському воїнству надає мілітарна ініціатива «Сталевий фронт Ріната Ахметова». Наразі загальна сума, спрямована на воєнні та гуманітарні потреби України, перевищує 6 мільярдів гривень.
Ми вічно пам’ятатимемо подвиг 44 працівників, які віддали своє життя, аби збудувати ще одну сходинку до чистого неба над головою. Хто став минулим, аби ми були майбутнім. Вічна слава героям!
Ще один крок до переосмислення помилок минулого – гендерна рівність, що досягається однаковими умовами праці та взаємоповагою між працівниками і працівницями. Металургія, що колись вважалась чоловічою справою, має і жіноче обличчя. Адже на комбінаті працює 2070 фахівчинь, без яких ми б точно не обійшлись. Тендітні та сильні – це про жінок Запоріжсталі.
Велика родина
Ми шанобливо продовжуємо традиції відповідальної праці, написані «старою школою» металургів. Ми перейняли від них досвід та повагу до сталевої праці. Запоріжсталівець – звучить гордо у всі часи!
Голос, що ніби лунає від прокатника з фотокартки 50-х років, досі живе в цій операторській. Крізь роки його сучасник повторює все те ж «Подаємо смугу. Пауза. Поїхали». І лине метал.
Спадкоємність – це зовсім не архаїзм, а частина нашої традиції, культури, частина нас. Запоріжсталівці щедро передають свої знання молоді та готують нове покоління металургів. Кожен четвертий співробітник на комбінаті – це молодь у віці до 35 років.
Шлях сталі не знає кінця. Але бере початок саме на металургійній кухні Запоріжсталі. Готують її – 10 тисяч справжніх професіоналів галузі. Рецепт з 90-річною витримкою, але з нововведеннями та покращеннями – на смак споживача.
Комбінат щорічно підтверджує відповідність міжнародним стандартам якості та екологічності продукції. За якість відповідаємо своїм ім’ям!
Попри війну ключовими ринками збуту продукції Запоріжсталі залишаються ринки країн Європейського Союзу, які межують з Україною, а також Сполучені Штати Америки. Основна продукція: плоский прокат — гарячекатаний рулон і лист, холоднокатаний лист, рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, товарні сляби, а також сталева стрічка та чорна жерсть.
Творці сталевої історії незмінні – агломератники, горнові, сталевари, прокатники, енергетики, залізничники. На яких виробничих ланках вони б не працювали, той вогник в очах видає в них запоріжсталівців. Міцних, сміливих, незламних, як наша сталь, загартована вогнем. І цей вогонь не згасне ніколи.
Місто сталевих людей
Запоріжсталь у всі часи – це не просто підприємство, а сталева опора міста. Ми живемо і працюємо в ритмі з рідним Запоріжжям, підтримуємо, допомагаємо та розвиваємо його.
Зруйновані Другою світовою війною будинки Соцміста ми відновлювали разом з містянами, повертали в них життя та родинний затишок. Складно повірити, що у 21 столітті ми проходимо через випробування війною знову. Незмінно у ці миті боротьби – Запоріжсталь поряд.
З перших днів повномасштабного вторгнення Запоріжсталь активно допомагає місту в усуненні наслідків ворожих обстрілів, надає техніку та спеціалістів, які допомагають у розборі завалів. У 2023 році Група Метінвест та Запоріжсталь долучилися до проєкту відбудови історичного будинку на Соборному 151, який 1955 року було побудовано на замовлення заводу, а в жовтні 2022 року – частково зруйновано ворожим ракетним ударом. Разом – відбудуємо!
Добрі традиції не знають забуття: вони трансформуються у відповідності до сучасності. Як от проведення екотолок у місті. В межах екологічної ініціативи «Врятуємо Дніпро разом!», що відродив Запоріжсталь 2012 року, висаджено близько 1900 дерев, зібрано понад 185 тонн сміття, у Дніпро випущено близько 190 тисяч особин риби, встановлено 8600 нерестових площ. За цей період у акції взяли участь близько 10 тисяч людей.
Спортивні традиції теж збережені, хоч і нині знаходяться на паузі через війну. Наразі ми націлені на єдину для всіх Перемогу України, після якої ми обов’язково повернемося на спортивні майданчики та стадіони. Українці – нація переможців.
Переглядаючи старі світлини розумієш: лише переосмисливши власну історію заново, ми водночас лишаємося і своєчасними, і позачасовими.
Найкраще з минулого стало для Запоріжсталі джерелом натхнення та компасом, а не картою. Тож ми продовжуємо свій власний шлях – мирної праці та розвитку. Українській Запоріжсталі – 90! Далі – буде.